national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Євромайдан: до Європи через соціальні мережі

 
Поки що неможливо повністю спрогнозувати наслідки подій, що відбулися 21–24 листопада та продовжуються досі на майданах Києва та більшості міст України. Проте є цікавий момент у феномені Євромайдану. Це роль соціальних мереж у подіях останніх днів, які були скоординовані та набули поширення через численні пости, лайки, репости у Facebook, Twitter та Vkontakte. 22 листопада хештег #Євромайдан очолив список трендів Twitter.
 

 
Одразу після того, як Кабінет Міністрів у четвер неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, мало хто передбачав настільки широку та потужну реакцію громадськості. Опозиція заявила про організацію мітингу 24 листопада. Проте громадські діячі, журналісти та просто люди, що розуміли, до яких наслідків може призвести рішення Кабміну, не стали чекати недільного мітингу та почали організацію перших зборів на майдані Незалежності ще ввечері 21 листопада. У четвер все почалося з заклику Мустафи Наєма в пості на Facebook прийти ввечері на майдан Незалежності. 2 тисячі українців відгукнулися на цей заклик без якихось гарантій, обіцянок та попередньої агітації. Саме це дало той імпульс, який підштовхнув 100 тисяч українців вийти на вулиці Києва та ще тисячі на майдани міст України 24 листопада. І в суботу, і в неділю Майдан не був пустим, а через соціальні мережі вирішувалися організаційні питання: збору коштів, їжі, теплих речей, поширювалася інформація про побиття та утиски протестувальників беркутівцями та тітушками. Кожен українець за допомогою численних постів на сторінках Євромайдану та трансляціям Інтернет-телебачення міг отримати інформацію про те, що насправді відбувається чи попросити про допомогу.
Євромайдан довів, що українці можуть відстоювати свої переконання не лише за підтримки партій, політичних лідерів, а і громадянською ініціативою. Соціальні мережі стали ефективним інструментом для єднання та поширення інформації. Показовим є і той факт, що опозиційні сили, здавалося, не були готові до настільки численного опору рішенню Кабміну. На досить слабку організацію мітингів опозиційними силами українці відгукнулися ефективними самокоординацією та консолідацією через соціальні мережі.
Влада вже усвідомила, що саме Інтернет-ресурси стали головним штабом Євромайдану і розпочали, окрім звичного вже для українських реалій силового, інформаційний тиск. Прямий цьому доказ — кілька ddos-атак на проозиційні вебресурси та персональні сторіноки у Facebook політиків – Віталія Кличка, Віталія Ковальчука, Марини Сороки. Зі зламаних сторінок почали поширюватися фейкові заяви та новини.
Євромайдан розвивається як українська Facebook-революція. Цим словом (ще Twitter-революція) називають різноманітні акції громадянської непокори, мітинги, протести (причому часто незалежно від їх наслідків), які організовуються, координуються та розповсюджуються за допомогою соціальних мереж. Термін став особливо популярним після «Арабської весни», коли Інтернет-ресурси лишилися єдиним джерелом інформації без цензури та головним інструментом консолідації протестувальників. Схожа ситуація відбувається сьогодні з Євромайданом. Приємно те, що інтернет-активність громадян підтверджується і реальною присутністю на акціях протесту та допомогою учасникам. Соціальні мережі стали певним «тилом» для «бойових дій» Євромайдану.
Інформаційні технології є важливим інструментом суспільно-політичного життя, і Україна не може залишатись осторонь цієї тенденції. Навіть 2004 року маніпулювати інформацією було значно простіше, влада могла змінювати кут подачі інформації на державних чи «своїх» ЗМІ. А сьогодні завдяки сайтам опозиційних видань, постам безпосередніх учасників подій, трансляціям в режимі «онлайн», кожен зацікавлений користувач соціальних мереж може зіставити ці дані з цензурованим поданням інформації і сформувати свою незалежну позицію. Влада вже усвідомила, якою серйозною загрозою можуть стати для неї соціальні мережі, і фактично розпочала кібервійну проти Євромайдану. Проте, хочеться вірити, що ані інформаційні, ані силові утиски та провокації влади, не зможуть перешкодити українцям висловлювати свою позицію та відстоювати право бути членами свідомого громадянського суспільства.
Анна Сергєєва,
позаштатний кореспондент
 інтернет-видання «Studgazeta.com.ua»