national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Володимир Сергійчук: «Московські правителі знали, що без величної історії неможливо створити могутньої імперії»

Завдяки не дуже давнім історичним і науковим дослідженням ми можемо поховати міф про «два братніх народи». Протягом століть, а особливо під час існування Радянського Союзу, російська владна верхівка постійно нав’язувала аксіому про кровне походження українців та росіян.
Тепер мало що змінилося, бо Володимир Путін не раз акцентував увагу на цій спільності: «Попри всю трагедію, яку ми нині спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична». Однак історія спростовує ці вигадки. Про походження двох народів і їхні відмінності розповів професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відомий історик Володимир Іванович Сергійчук.
 

 
– Наскільки історично виправдано, що росіяни називають себе «старшими братами» щодо українців?
– Це історично зовсім не виправдано. Росіяни, як нинішня нація, сформувалися набагато пізніше, після того, як українська вже існувала. Не тільки існувала, а й витворила власну державність – Київську Русь.
– Яким є етнічне походження наших сусідів?
– Предки теперішніх росіян – угро-фіни. Русичі, як тоді називали українців, у Х ст. завоювали землі від Балтики до Уралу, тобто територію нинішньої Росії. Таким чином, угро-фінські племена були русифіковані, однак асиміляція не була значною. Після приходу Золотої Орди у ХІІІ ст. на територію Росії, угро-фінська кров змішалася ще з монголо-татарською.
– Які російські історики можуть підтвердити факт різного походження обох народів?
– Наприклад, А. Спіцин визнає, що в центральній Московщині у ХІ–ХІІ ст. спостерігалася значна асиміляція фінів, а могил Х ст. українських племен там не було взагалі. Так само відомий російський історик М. Покровський стверджує, що в жилах московського народу тече щонайменше 80% фінно-татарської крові.
– Які є ще наочні докази цього?
– Більшість географічних назв Росії є фінськими, навіть «Москва» у перекладі з цієї мови означає «брудна, каламутна вода». А слово «кремль» – татарське й означає «укріплення на височині».
– Українці – це самобутня спільність?
– Так. Територія сучасної України була споконвіку заселена автохтонним народом, який лишився незмінним аж до сьогодення.
– Найбільше уваги на спільності зосереджується в часи Київської Русі, мовляв, усе – мова, князі, культура – було спільним. Як можна це спростувати?
– Українські князі, завоювавши території від Балтики до Уралу, посадили там намісниками вихідців із Києва. Поки Київська Русь існувала як імперія Рюриковичів, у всіх князівствах на землях нинішньої Росії правили представники київського роду. Той же київський князь Юрій Долгорукий заснував Москву.
– Який часовий проміжок між становленням української та російської державності?
– Нинішня російська столиця була заснована 1147 року, а Київ існував тоді вже кілька століть. З 860 року зароджується наша визнана державність. А Московське князівство починає виділятися в самостійну державу аж з ХIV ст.
– Які відмінності існування обох держав під час монголо-татарського впливу?
– Московське князівство, як улус Золотої Орди, засноване ханом Менгу-Тімуром тільки 1277 року. До цього часу Київська Русь як держава існувала більше як 300 років. Українці ще 1362 року звільнися від Золотої Орди, а Московія аж до 1700 р. платила данину кримському хану.
– Чим зумовлена зовсім різна ментальність українців та росіян?
– Це пов’язано з тим, що українці – хлібороби. У них зовсім інші уявлення, інша духовність. Росіяни, до того часу, як ми з ними поєдналися, були переважно мисливськими й рибальськими племенами.
– Тобто наш національний характер пов’язаний з осілим способом життя. А що мало найбільший вплив на формування менталітету?
– Чорнозем. Він забезпечував безтурботне життя хлібороба до наступних жнив. А предки наших сусідів кожного дня полювали на поживу, тому вони весь час рухалися, переміщувалися. Вони добували вже готове, користувалися продуктами живої природи. А українці самі ці продукти вирощували, тобто творила нове в природі – хліб.
– Що Ви можете сказати про національний характер росіян?
– Скажу словами Володимира Соловйова: російський народ деморалізований і бідний. Філософ говорив, що він одержимий брехливими ідеями, які межують з манією величі й манією ворожнечі до кожного. Йому здається, що сусіди його ображають, в недостатній мірі схиляються перед його могутністю і придумують проти нього злі заговори. А якщо дослівно цитувати Максима Горького, то він зазначив, що «наиважнейшею приметою удачи русского народа есть его садистская жестокость».
– Навіщо протягом багатьох століть минуле наших сусідів спотворювалось і прикрашалося?
– Московські правителі прекрасно знали, що без величної та героїчної історії неможливо створити могутньої імперії.
– Які є приклади цього в історії?
– При Катерині ІІ 10 років працювала комісія, яка переписувала всі стародавні руські літописи, щоб «всунути» туди згадки про Володимиро-Суздальську землю. Довести це дуже легко – за допомогою експертизи чорнил і паперу. Дивним чином з Петербурга (який ніколи не був розграбований, спалений чи окупований) зникли всі оригінали наших літописів, а залишилися лише переписані комісією Катерини ІІ. Крім того, вона 1795 року видала указ, згідно з яким угро-фінські племена Московії називалися великоросами, а українці – малоросами. Хоча саме українці були справжніми русичами.
– Сьогодні росіяни нам брати чи вороги?
– Сусіди. А ворогами вони нас роблять самі.
 
Бесіду вела Ірина Пікута