national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Боса у травах Я - Босорканя

ПІБ чи псевдонім: La Loba
Вік: 32
Де живете: Івано-Франківськ
Де навчаєтесь чи працюєте: Психотерапевт, навчаюся в школі цілительства
адреса: rusana-e@ukr.net
Три факти про вас:
Відьма.
Вовчиця.
Жінка.
La Loba

Поезія:
Молитва.

Впасти!
І молитися щосили
Усім Богам, що у менІ.
Бо рве зсерЕдини
щось душу на шматки...
Пусте мовчання.
Тиша.
Здивований зв"язок
між тими,
хто чужий,
Мов древній Сивоок,
Молитися самій собі,
Благати вирвати
Ридання всі на волю
Крилатими віршами.
За кригою незламне
Оте,
що греблі рве моЇ,
Тече і витікає
Тихо
Але
Всерйоз.
Бери мене, мій Боже,
у свОї сни,
У свОї очі дощові,
в долоні теплі
І в захист золотого жита...
Твори дива,
Вселяючи у мене
Самого СЕбе,
Даруючи слова,
що я віддам паперу,
Малюючи сліди,
що на дорогах днів
перевертаються у спогад...
Твори, мій Боже,
Ці світи, неначе вперше.
Благословляй думками,
Діями, життям!
І випускай
крізь мене свОю Волю
Свободами Молитв
І Вірністю Сердець!

Кармічний.

Намалювати ніч
дозволить Бог
пастелями думок,
що линуть в Вічність.
У чому річ?..
І як узір із зір.
На Бога ти мені
Такий?..Кармічний...

Босорканя.

Богине, моя Берегине!
Без суму, ́але з ненастям,
Баную твоїми очима,
Бавлюся своїм щастям.
Багато, ой як багато,
Блискавок в моїм світі!
Багр́яним полум"ям хата
Б́ереться. Сонячні діти.
Бадиллям тихих поезій
Бродять невипиті вина.
Бажання настільки тверезі!
"Біле ніколи не винне?..."
Бабусині трави в полотнах
Б́айки розказують вітру.
Байстрючата сміються в болотах,
Боючись Життям захворіти.
Балакають звірі по ночі,
Біблію, певно, пишуть.
Багаття! І... Твої очі
Базилік зелений у моїх залишать.
Бандурою в моє тіло
Блакитно натягуєш струни.
Барвінку в вінок схотіла!
Бірюза у душі, наче руна...
Бездна пророча. Місячна рана.
Божа присутність у серці, у лоні,
Боса у травах Я - Босорканя
Барткою скину св́ої долоні...

Безкарно розкинулись н́авколо зорі,
Блимають, ніби в останнє...
Боже! Невже то знову я хвора?!
Б́айдуже... Бо Коханням...

*Босорканя - закарпатська відьма, що ходить боса по траві.

Чекання через…

Коли відчуваю тв́ої потоки-моря
Через сотні тисяч древніх часів,
Пролітає у небі опахата зоря
Через ніч у очах зароджує спів.
Найсильніші ќови мої́ у цю мить
Дивно зникають під наметалом,
З серця сул́ицею трем вже летить,
Щоб розбитись в різн́ицю твою́ із металу.
Я п"ю ситу́ вич́авлену зі сну,
І шлю меркуріїв сво́їх незлічно...
Кірісе мій! Думками засіваєш борону́,
Мою кувачницю тривожачи магічно.
Ти, як завжди́ , ор́ужний та з мечем
І різноличний з рубами від бою...
А я все слухаю, як Віщий мій рече -
Обіймом котор́итися з тобою...

Словничок:
Час - древня міра довжини (5км)
Опахата зоря - комета,
Кови - чари,
Наметало - плащ з капюшоном,
Трем - хвилювання,
Сулиця - спис,
Різниця - кольчуга,
Сита - безалкогольна напій з меду,
Меркурії - вісники,
Кіріс - пан,
Кувачниця - кузня,
Оружний - озброєний,
Різноличний - різноманітний,
Руби - шрами,
Віщий - внутрішній голос,
Рече - говорить, пророкує,
Которитися - сваритися, боротися.

Збирається на дощ.

Збирається на дощ,
Я спрагла волі, як води,
Я вже відбула сотні прощ,
Тепер не знаю йти куди.
Я стерла безліч постолів,
Я сліпла й зріла стільки раз!
Засіяла собою сто полів,
Для інших зупиняла час.
Я колисала всі вітри,
Складала в молитвИ слова,
Аби лиш з того вийшов ТИ
І щоб, на Бога, я - нова...

Інтегральна колискова.

Колискова.
Співаючи дітям,
чую,
що сном
рикошетить і в тебе.
Я вмощуюсь поруч,
На землі, як на небі,
не торкаючись тілом
ані йона тебе.
Засинаючи, рахую до...
Злизую ніч
та сни
смаку "Бордо".
Ти ж
проникаєш в ці сни,
як Адам
проникає у Єву -
руками,
цілунками,
кригою заперечень,
точками "Еф", "Аш" та "Джі",
доторками гіпотетичних речень,
невідомими навіть мені
на власному тілі;
Я народжую втрачені цілі
Просто у пригорщі
терпких Любовей...
Не поспішай!
Давай не так скоро!

Струшує моЄ сьогочасся
сюрчанням цикад,
ТвОїм теплом
й тихим Щастям...

Саме так
я добуваю для тебе
чужі мені інтеграли.
Вигадую нОві рівняння
З іксами вір і магічних граалів,
Щоби потім
якось зійшлося
ТвоЄ - Чоловіче
МОє - Жіноче
В інтегральне Кохання
парадоксальних бажань
і наших Життів,
Звичних усім меридіан
І зОвсім новИх полюсів
наших спільних
інтимних світів.
Раз
і
НазАвжди!

Я, вкотрЕ,
завмираю у твОїх обіймах
на початку слова "Кохали"
(-сь)

Я вибираю тебе,
як Батька свОїх дітей...

До чого тут
інтеграли?..

Чужий.

А в серце
Закочуються хвилі
чужого Сонця.
Ніби поруч,
Дуже близько -
Вібрація у чарі Живіт.
Ми звірі
з різних порід,
Тому ти
Видаєшся далеким...
Одинокий лелека,
що випадає з небачених снів
В перешитій старій вишивАнці
на стомлених крилах...
Що б я зробила
для того,
аби ти не зник?
Народила би сина
і слухала б пісню
п"ятьох сердець,
Аж поки ти б звик
До того, що я
чую твОї дримби
Навіть,
коли ти не граєш...

Забуваєш. Літаєш. Шукаєш...
Засинаєш
Під моЇ колискові,
Котрі вигадую в ті ночі,
Коли ти не спиш...
Не спіши моє серце!!!
Може
просто
Стиш...

Вимикай наші долі із мережі!
Але код збережи...
На кінчиках пальців
у вигляді
Мрії
про крилатого сина...