national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Де ті кати мого народу?

ПІБ чи псевдонім: Андріан Гаранджа
Вік: 15
Де живете: село Солонка
Де навчаєтесь чи працюєте: Солонківська  ЗОШ
адреса: Andrian575@gmail.com
Три факти про вас: життєрадісний

Поезія:
"Реалії життя"

Як багато жорстокості в цьому світі!
Скільки болі і сліз нам приносить життя!
З необачності люд попадає в диявольські  сіті,
І живе сьогоденням не роздумуючи про  майбуття.
Кожен день - це все нові і нові терпіння,
Треба вчитися нести свій хрест до кінця,
І не завжди іти лиш за власним велінням,
Ще ніхто не посмів обманути Отця.
А наш час все пливе безжальним потоком,
І змиває усі перешкоди на свому шляху,
Нам потрібно лиш прямо іти крок за кроком,
Коли ні, то всі плани зазнають краху.
Тож давайте ми разом візьмемось за руки,
І забудемо біль, що нам так допікає в  житті,
Все нещастя, і горе, і завдані муки,
Щоб до Раю дійти єдиним в Христі!
"Геноцид"
Все почалось в врожайнім часі,
Усі не жадні в добрім слові,
І ніби були в одній расі,
І більше того однієї крові.
Та пам'ятайте добрі люди,
Зрадник був і завжди буде.
Зі ста овець одна паршива,
З одної краплі буде злива.
Весною це горе настало,
Неначе
грім серед ясного неба,
По селах ходили, останнє зерно збирали,
У кого багато, тому ще більше треба.
В найбільшім жахітті собі не уявиш,
По селах живі мерці ходили...
"Що знайдеш, те собі і звариш"
Для них життєвим правом зробили.
Де ті кати мого народу?
Що так жорстоко повелися,
Скількох людей лишили роду?
Не бійся брате, підведися!
З думок літає лиш одна,
Які жорстокі ці тирани!
Не нам судить, хоч і болить душа моя,
Над ними суд іще настане!