national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

І кинув ангел в океан всю злість

ПІБ чи псевдонім: Ока Фест
Вік: 17
Де живете: Івано-Франківськ
Де навчаєтесь чи працюєте: Коледж
адрес электронной почты: ksu1717@rambler.ru
Три факти про вас:
-музика
-філософія і психологія
-шукаю себе і сенс життя

Поезія:
"Стоп"

Дивився ангел зверху на людей,
Ненавидів і проклинав годину,
Коли Господь отих нікчем створив
І слав він дощ в хробаччю долину.
«О, як же ненавиджу я вас всіх
Порожні мізки і порожні очі»,
А метастази болю уп’ялись
У серце ангела, немовби ікла вовчі.
Та він сидів, ковтавши море сліз,
І гравши у небесні барабани
В очах потроху проступала злість,
Стихав і біль у серці - вічні рани.
І поступово німб на голові
Померк і крила стали темно чорні,
Посипались громи і йшла гроза
Під руку з смертю, ніби сестри кровні.
І кинув ангел в океан всю злість,
Вода покрила офіси й дороги,
Він так радів, як бачив крик людей,
Які просили в Бога допомоги.
«Не допоможе цього разу Він,
Тепер отримуйте сповна чого хотіли»,
І захлинались, і вмирали всі,
І вішались, але не розуміли.
Та Бог почув і зупинив цей суд,
Жорстку розправу ангела над світом.
І витер з нього ненависті бруд,
Обличчя, очі знову стали світлом.
Він витер пам’ять про страшний кінець,
Той ангел про людей тепер не знає.
Сидить усміхнений у райському саду
У ті ж небесні барабани грає
Бог зупинив, востаннє сказав «стоп»,
Лише тому, що не прийшов був час,
Та апокаліпсис продовжує іти,
А судний день збира гроби для нас.
 
 
 
Ми діти твої, Україно
Чи ж можна назвати нас так?
Зате, що з тобою зробили,
За те, що зламали твій шлях?
Майбутнє твоє, Україно,
Напевне, піде нанівець,
Бо ми тобі, рідна країно
Плетемо терновий вінець.
Вінець з закордонних мультфільмів,
А також з пісень і казок,
З традицій нових та історій,
Вінець з іншомовних думок.
Ми діти-індиго, неправда ж
Нове покоління людей?
Чому ж тоді в нас не виходить
Із створенням нових ідей?
Ідей на прекрасне майбутнє
Без мрій і примарних думок?
Тому що ми все ж не спроможні
Зробити свій правильний крок.
А правильний крок у майбутнє
Ми зробимо тільки тоді,
Коли найдорожчим нам буде
Маленький шматочок землі.
Маленький шматочок країни
І гроно калини в руках,
І прапор, і гімн України,
І Тризуб вогнистий в серцях.
Ми діти твої, Україно,
Ми-сонце що світить вночі,
Ми будем боротись за тебе,
Чи хочеш того ти, чи ні.
 
 
 
Все було тихо, мирно і спокійно
І люди були зовсім то не злі,
Не думали ні здорово, ні мрійно
Але нажаль чомусь були сліпі
Вони не бачили що роблять з ними інші
Ці інші просто били об стіну
Усе що було найдорожче і безцінне
Але ніхто нажаль не запитав чому
Ніхто і не спромігся пояснити
Чому вклоняється чужим богам
Як з інорідними тілами можна жити
Та це вже легко поясню я вам
Байдужість це найгірший гріх з пороків
Бо убиває тихо цілий світ
Хто зве таке творіння просто спокій
Хтось каже це від болю міцний пліт
Хтось каже що байдужість власний вибір
Який же вибір плазувать і вить?
А як же гордість патріотів сила
Та це усе у нас поки що спить
Із нетрів пробиралось небагато
Свідомих справді, відданих живим
Та нас ще мало зовсім, ще не свято
Прокиньтеся щоб захищатися самим
Повстаньмо разом вбиймо диктатуру
Убиймо в собі корені чужі
Лише тоді розіб’єм лиха мури
Тоді будем по справжньому живі