national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

і триптих прикрасив не храм твого тіла, а капище

ПІБ чи псевдонім: 1648
Вік: 18
Де живете: Харків
Де навчаєтесь чи працюєте: ХНУ ім.  Каразіна
адреса: lhaw.ua@gmail.com
Три факти про вас:
1
2
3

Поезія:
***

Ми знаємо, я не художник епохи  Відродження,
і триптих прикрасив не храм твого тіла, а  капище.
А потім, відкинувши пензель, руками  продовжив я,
в період дикунського палеоліту  потрапивши,
різьбити усім про кохання найперші  петрогліфи –
зі сцен полювання на губи, карміном  обведені,
писати на цім полотні білошкірім,  вимогливім
портрет наш – дві лінії, що паралельні в  перетині.

***
Колись ти була ще беззахисним білим  ягнятком,
для тебе ж я був найдбайливішим із  вівчарів.
І нас здоганяли постійно дощу мокрі цятки,
щоб тіло тремтяче твоє я під кожухом грів.

З усіх ти дочка найулюбленіша у природи,
бо північ – твій батько, а все, що навколо  – брати.
І я, не тримавший нічого, меча окрім, зроду,
сопілку беру, щоб заснула спокійніше ти.

Так всі були пройдені гори, і кручі, й  долини,
ловив їхній зір недовірливий я на собі.
А завтра, побачивши, як ти до мене  прилинеш,
уже загудуть, викликаючи ревно на бій.

***
Якби мусив я прилучитись до тюремних  в’язнів,
то нехай за політичні переконання,
якби судилось мені бути великим князем,
то тільки на рідній землі, богами даній.

Якби довелось мені стати чиїмось  солдатом,
то лиш нової повстанської армії,
якби мав я перетворитись на єдиний атом,
то тільки народу міцного, як аурум.

Якби судилось мені чиїсь гріхи спокути,
то лиш тих українців,
що забились по ку’тах,
і славлять в московських церквах  палестинського ІНЦІ.

Якби мусив сконати хоробро, як мученик,
то розіпнутим тільки на власнім хресті:
Київ – Севастополь – Львів – Харків, в  єдине злучені –
хай знаком це стало б, якого чекаєш десь  ти.

***
Верхівками айсбергів білі під’їзди  Держпрому
ламають пряму океанської гладі бруківки.
Хто здатний второпати сутність його  паліндрому,
коли навіть шрифт відкидає надбання  антикви?

Мабуть, симетричні сніжинки вчитатись  спроможні
в залізобетонних атлантів, тримаючих  стелі.
Проте по-сільському, немовби кілки  огорожі,
шапками вдягли моноліти його цитаделі.

***
Ворошилуганськ

Молоде коріння твого річкового імені
слабо закріпилося на шляху кочових  племен,
лиш виросло териконом, тож не пройти і  мені ́ –
степом рознесеться речитативний ле ́мент.

Плакатиму над ним, бо то курган, де  етноніми
колись поховали свій національний  елемент,
і як глибоко не копали б в цім регіоні ми ́,
для інших Ворошилов – святий папа Кле  ́мент.

***
Хвала усусу

Господь дуже сильно любить мене,
але як не буду любити його у відповідь,
на жагучій пательні вся вічність мине –
звикати до підземель слід біоритмові.

Мерщій до крамниць! Купуйте солодощі  пісні –
і вас обов’язково оминуть муки пекельнії!
В янгольськім хорі будете співати пісні,
і матимете особисті хмарчасті келії.

А мені не страшний суд, який вчинить Ісус  –
славитиму полеглих не за рабство, а за  волю кожному,
бо не вимагає від мене любові жоден усус,
лиш прохає, щоб їхні здобутки було  помножено.

***
Колись

Я спостерігав за прибоєм і думав, що хвилі
у водах нейтральних з’являються – кит  б’є хвостом по ним,
і це безперервно робити він мусить  щохвилі,
інакше бо море відпливом зупиниться  стомленим.

Мабуть, що так само раніше з’являлися  міфи,
де предками схована здавна складна  космогонія.
Стояли колись на азовському березі й  скіфи,
і з ними разом тепер вічно за сонцем в  погоні я.