national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Хотіла летіти далеко

ПІБ чи псевдонім: Валерія
Вік: 17
Де живете: м.Комсомльськ (Плтавська обл.)
Де навчаєтесь чи працюєте: ХНУ ім. В. Н.  Каразіна
адреса: LadyRock_08@mail.ru
Три факти про вас:
- Поєзія - це я , я на білому аркуші.
- Музика - це душа , яку грають мої пальці по  білому роялю.
- Фотографія - це час , що застигає , це  моменти.

Поезія:
Розуміємо без слів

Душа до душі - так близько,
Думка до думки - так міцно,
Небо до землі - так низько,
Мені в кімнаті тісно.
Сльози на смак - солоні.
Очі такі бездонні.
Пальці рук - холодні.
Ми давно знайомі.
Розбудить тишу дощ.
Ти запитаєш щось.
Зігріє тепла ковдра,
І знову тиша довга.
Ми будємо мовчати,
Що не змогли сказати.
Я буду пам"ятати -
Цей день і цю кімнату.
____________
Від тебе втомилась.
З тобою грати в схованки втомилась,
І десь далеко ховати почуття.
Їх дарувати людям не навчилась,
Я болю боюсь і каяття.
Піду далеко , щоб ти мене шукав,
Піду туди , де біль свій угамую.
Щоб між словами правду ти читав,
Як я сумую.Чуєш? -я сумую.
Людей думками вмію відпускати,
Але не серцем , там ти назавжди.
З тобою в схованки я вже втомилась грати.
Я зможу так , і ти собі живи.
___________________

Гармонія

Закута душа...
Закута у тіло,
Як в кайдани закутий кріпак.
Вона немов пташка свободи просила ,
Та вирватись з тіла неможна ніяк.
Душа все благала у тіла свободи:
Кричала,ревіла,стогнала,гула,
Хотіла летіти далеко, у гору ,
Туди - де вона, іще не була.
Втомилась кричати...і змовкла душа,
І рани біліли від болю,
А змучені очі дивились у глиб ,
Пускаючи сльози на волю.
Вночі,спочиваюче тіло,від сторонніх очей ,
від людей,
Не чуло , як душа полетіла
В смарагдову хвилю ночей.
Через сонні міста,
Через тихі поля ,
Через мури бетонних споруд.
Все туди,де моря,де не чути цей шум,
Тих залізних безстрашних акул.
...
Вже усміхнений ранок підходив
І перший промінчик блищить,
- "Повертатись потрібно додому,
В своє тіло - без нього не жить"
І душа повернувшись у тіло ,
Вже пісні не співала сумні,
Просто тихо з ним говорила,
Про безмежні красоти землі.
- " Тепер підем ми разом , благаю,
Бо поєднані пока живем",
А тіло шепоче - " Я знаю ,
Цей шлях тільки разом пройдем"