national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Кому ножа? Кому дарунок з трону?

ПІБ чи псевдонім: Алана Мр
Вік: 17
Де живете: м.Кривий Ріг
Де навчаєтесь чи працюєте: КГТЛ № 129
адреса: shiba-albina@rambler.ru
Три факти про вас:
До відчаю захоплююсь віршами Ліни Костенко.
Ціную життя.
Фарби кожного дня творю самостійно.

Поезія: В вині
Хмеліє день на кожному ковтку
Ударний біль, мускатний аромат
Вино тече крізь вени і вину
Збираю я на совість компромат.
Чіпляє зір довготривалий бій
Несе у вирій чорні душі з крові
Хто обмине життєвий буревій
Кому важливо, що там на кордоні..
Розріже щоки безпощадний ніж
Тепер ти посміхнешся без забави
Ти коштуєш поранень, а на гріш
Куплю білет на твої всі вистави..
Закриє рот волога ще земля-
Ти геть нікчемна, продана ізгою
Сконай скоріш, як демонське дитя,
Для завтра не стачає трохи крою..

Пусто на улице, пусто на дне
Хоть бы горели все судьи в огне
Чаша опустит тяжелую гроздь
Правда и выбор расходятся врозь.
Рядом не люди, рядом листок
Он не заставит плевать в потолок
Темным чернилом выводит рука
Все, что те мысли сулят, а пока
Ярость не скроешь, только вдвойне
Сможешь её утопить не в вине
Бросишь строку за строкою вперед-
Гнев на тарелке романы внесет.
Знойно влетает холодный расчет
Песня то песней, а совесть зовет
Бросила верность отеческий клич-
Знает она, как мне славу достичь.
Тихо за тенью ползет силуэт
Шум ведь коварным выходит во вред
Дружбу нещадно порвет на куски
Чтоб ты сконала, а может усни!
Может рассыпется ласково час
Может узнает и счастье о нас.

Розтерзані, підтяті болем
Несли життя в своїх руках
І рвали сонце першим боєм
Звеліли радість бачить в снах!
Шинелі ранком окропили
Батьківську землю і відтак
Не знає страху, не спинили-
Солдат, у бій! Збивай літак!
Пусті долоні, бруд на скроні
Гаразд ти мріяти про зброю ,
Розбиті вщент твої путі-
Вертай же їх, стели герою!
Криваве жерло, трупний сморід,
Витає смерть над небом, стигне
Палюча рана, мов укір..
А пісня доблесті все лине
А ріки жертв плетуть урок..
Плетуть, плетуть страшну дорогу
До волі крок- один лиш крок-
Несе рядно свою тривогу..
За Думку нашу, за Вкраїну
Ідуть ще й досі ці бої
За любу неньку-Україну
Віддати честь, останні дні..

Кому ножа? Кому дарунок з трону?
Заслуга не минеться ясним сном
І хто не відає азів поклону
Чи вислужить тоді надійним дном?
Ще ярий грім несеться до порогу,
Від нього злив не діждеться зоря
І тільки лицемір пересторогу
Як пил внесе на подушці царя.
Служив війні-ти ніс на полі бою
Безжалісно емблему стужі й крові
Утрачено мечі, кували зброю-
Твоя заслуга завжди при тобі.
Кому ножа? Кому пакунок долі?
Сміливим варто орден вознести,
Хто не поліг від сорому, у болі,
З царем ілюзій говори на "ти".