national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Літо вивалило банькаті очі

ПІБ чи псевдонім: Аня Стахира
Вік: 18
Де живете: Тернопіль
Де навчаєтесь чи працюєте: ТНЕУ
адреса: annyska_s@mail.ru
Три факти про вас:
1.Кішкам-дорогу.
2.Вірші народжує біль.
3.Відстояти себе, ламаючи кожну кісточку  супернику.

Поезія:
1.Девочка.

Девочка. Ты же такая сладкая
Слаще вафель с сгущенкой, и меда на ржаном  хлебе
Только бы тучи разделись с неба
Обнажив сливки и облака.
Ты так сладка так легка.
Как молитва чиста и светла
Я хотел бы носить тебя на руках
Но тебе не хватает сломанного каблука

Девочка. ты же такая хрупкая
Хрупче хрусталя, рассыпчастей табака
Речь твоя чиста, рука легка, очные яблоки  белее снега и молока.
И ты так не в рифму мне нравишься.

Девочка. Я могу музыкантом, танцором  диско.
Бизнесменом, актером, пиар лицом,
Я могу даже ужином с холодцом.
Но вот ми встретились в лифте- лицу к  лицом.
Я почти теряя сознание тяжело задышал  тебе в шею.
А Ты назвала меня хамом и подлецом.

Милая. Я могу любить тебя платонически.
Как тот итальянец свою Беатриче.
Но ты носишься с ним как Мадонна с Гай  Риччи.
И читаешь Бунина по ночам.
***
2.потеряному

Знаешь. Мне лучше всего любить тебя  платонически
Без пили, и искор, горячих конфорок
нежнее духовно вместо физически.
Олежка. Ты так мне дорог.

Милый мне луче тебя забивать по черточкам.
Две линии вокруг глаз и одна на лбу
Ты мог бы бить моим личным путикладчиком.
Но .я  к сожалению уже никуда не иду.

Ты мог бы бить моей санстанцыей и  налоговой.
Мог бы вычоркивать меня из списка.
Мог без труда расписать поцелуй и  пощечину.
Но я ведь ушла не оставив тебе записки.
3.літнє.
І коли лямка майки впивається в твої плечі
Сонце лиже пупок  ніби шоколадом
Можна сміло збирати в портфеля речі
Літо впало на місто твоє снігопадом.

Літо вивалило банькаті очі.
Запивало тебе колою з льодом.
Йому дійсно в кайф пурпурові ночі.
Кожен третій у ньому стає товстозадим  жлобом.

і ти топишся  там. Мов солодкий пломбір у  склянці
залишаючи пам.ять про себе сиропом на  пальцях.
Літо вбило усі несерйозні плани.
Ми любили весну. Що ж. за це  нам  помстяться.
***
4.отчаяное

Когда замечаєш  все его детали-
ети щелочки-родинки-изгиби губ
Нас никогда еще не предавали.
Ми не простим ету слабость. им Друг.

Когда порезы на коже – память о всех  ошибках
И линии рук  поддерживают весок.
Становится холодно .слякотно. жутко зыбко
В горле щемит огромный гнойной комок.

Когда расплывается «дань» и «данность»
Его принимаешь с любой руки.
Как Бога. Чтоб больше нигде не терялась.
Чтоб после жизни его найти.

***
5.кавово

Я п.янію тобою вдома. Серед квітів .і риб в  пластмасі.
Розділяю тебе як кома. Розраховуюсь цим у  кассах.
У провулках і на пероні. я купую тебе в  кіосках.
Ти будильник в моєму лоні.
Ти м.який мов фанерна дошка.

Лювлю ротом всі твої букви.
Замикаючись в есемесках.
Вириваю з повітря кульку. Наливаю туди  експрессо.

Щоб ділила чорнильна кава ніч на північ і  новий ранок.
І смагляві ширшаві руки
Терлись в стегна твоїх коханок.

Забуваю тебе в вагонах
Поїздів міжнародних сполучень
І по вінця наповнює втома
Кожне з тисяч клітинних включень.
***
6.Слабким

Ми ламаємось.
І пружини вискакують з нас мов з дешевих  китайських ляльок.
Горло обпікає смак паленої пластмаси і  шкіри.

Пурпурове сонце заплетене в коси німих  думок
Заховали в по вінця повну пляшку текіли.

Ми ламаємось.
Розлітаючись на шматки-залишаєм сліди  горілі.
Що по нас? Не лишилось й слідів руки на  навів-посинілому тілі.

Ми зламались.
Такі легкі. Набирали озону в груди-
Піт стікав по скулі щоки. Ми розбиті. І нас  не буде.