national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Меняются картинки за окном

ПІБ чи псевдонім: Холодна Вікторія ОлександрівнаВиктория Холодна
Вік: 28 років
Де живете: Суми
Де навчаєтесь чи працюєте: ТОВ "Ветеринарний сервісний центр"
адреса: ekiban777@rambler.ru
Три факти про вас:
Живу не о чем не жалея...
Люблю как в первый раз...
Верю, что мечты сбываются!

Поезія:

Ах, если б только Вы могли понять,
Как это грустно, больно и нелепо;
Любить, наедятся, жалеть и понимать,
Лишь только для того, чтоб не найти ответа.

«Фантазия»

Я скучаю по тебе,
Может все это напрасно?
Ведь забыл ты обо мне
Понимаю я прекрасно.
А зеленые глаза
Вновь заглянут прямо в душу,
Может, твой покой нарушу,
Если встречу вдруг тебя?

Я в толпе большой и шумной
Повторяю твое имя,
Знаешь, это нестерпимо,
Взглядом все искать тебя.
Все искать, искать глазами
Те глаза, что всех милее,
Знаешь, ты всего роднее,
Ты – фантазия моя.

«О жизни»

Вся наша жизнь сплошная фальшь,
И что нам от того,
Что мы не верим даже
Иногда самим себе.
Мы требуем и плачем,
И жаждем взять реванш,
Доказывая что-то
Самому себе.

Меняются картинки за окном,
Меняется все в жизни точно так.
Сегодня я и в том богач и в том,
А вот на утро я опять бедняк.
Любовь встречаем на пути,
Она порой нас делает богаче.
Сегодня мы смеемся, умирая от любви,
А завтра от нее же, умираем, плача.

Проходит жизнь, седеют уж вески,
И в одиночестве нам как то неспокойно.
Так хочется любви, душевной теплоты,
А то, что раньше было так смешно –
Теперь вот, почему то, больно.
Мы вспоминаем годы радости и горя,
И фотографии, глядя, не сдерживаем слез.
И все казалось бы так просто и спокойно,
Но, кажется, что жизнь была, как будто, не всерьез…

«Все менеться»

Все менеться друже,
Все менеться.
Посміхнеться знов душа.
Тільки пам’ять друже,
Схоменеться,
Схоменеться та попросить вороття.
Все, що так любили,
Позабудемо,
Все, що так жадали,
Відійде.
Все по новому,
Яскраво зафарбується.
І душа заграє, зацвіте.
Ми всі люди, друже,
Так збудовані
Буде завтра новий день.
І його ми знов забудемо,
Бо живем майбутнім,
Не тепер.
Все менеться друже,
Все менеться.
Ти не плач та души ти не рви,
Наше сонце знову посміхнеться,
А що було – то мине!

«Матусі»

Життя минає, все проходить,
Страждання, щастя, горе, сміх.
Життя минає, а над нами сходить,
Осінне сонце, осінне сонце літ.
Я знаю, юність не повернишь,
Вона як вітер, промайнула, як у сні.
Но як же хочеться нам знов пірнути,
В обійма, той самой першої весни!
Ми згадуємо кращі дні життя,
Ті теплі дні кохання і надії,
І ми ще віремо, в любов без забуття,
Ми віримо в чудові ті хвилини.
Хай голова так схожа вже на сніг,
Ну й що з того, душа, ще молода,
І найсолодший плід не гріх,
Коли ми віримо в життя!
Моя кохана мамо, я пишу тобі,
І хай життя твоє, триває і триває,
І хай усмішка лагідна твоя,
Ніколи на устах не угасає.
Моя кохана неню, в мене ти одна,
Я знаю, важко в цьому світі нам буває,
Ти тільки вір, ще буде щастя і весна,
І хай надії серце не втрачає.
Ти вір в життя, люби життя,
Ніколи не кажи, що важко в світі жити,
І дай то Боже, буде вороття,
Ще будемо і жити і любити!