national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Минуть роки, ідея зникне..

ПІБ чи псевдонім: Ольга Вечір
Вік: 23
Де живете: м.Київ
Де навчаєтесь чи працюєте: НПУ ім.Драгоманова
адреса: karpatu1213@meta.ua
Три факти про вас: полюбляю читати книги, мандрувати Україною, намагаюсь писати вірші так як підказує серце та душа...

Поезія:
Навіщо марно вабити себе?
Навіщо в долі мрії красти?
Не зробиш ти святим просте
І зробиш гірше, а не краще…
І що із того, що ти зрячий?
Що чуєш все і розумієш все,
Що світ ідей в тобі гарячий,
Що маєш серце чисте, золоте?
Ой, краще б був би ти сліпий..
Не чув, не знав, мовчав, не відав,
Щоб заховався від усіх -
Кого вважав для себе рідним…
Бо зрада й підлість вже ось тут -
Чатують над твоїм невинним духом
І руки скручують тобі,
І душу вже обмотують в пута!!
Один ти проти них, один..
Одного знищить дуже швидко:
Зломить, зневірити, убить,
Чи посадити в мертву клітку,
Щоб розумів і знав усе,
Щоб мучився, ридав до скону,
Щоб сам зненавидів себе,
Щоб плюнув на святу ікону…
О, людоїди людських душ!
Навіщо вам така потрава?
Навіщо вам невинний дух,
Не іграшка він, не забава!!!
Та ви не чуєте благань,
Ви мучите борця за волю.
Поляже він за рідний край
У клітці цій, а не в двобої!
Герою мій, рідненький, спи…
Засни тим сном спокійним, вічним
І полети в тім сні на вольнії степи
Бо помирають раз, а воскресають завжди двічі!
 

............

Кого ви дурите хлоп’ята?
Це ж все обман, полуда, марнота,
Ви боретесь так щиро і завзято
Та ллється з уст лише думок вода.
Ви вірите у правду, волю, справедливість,
Читаєте поеми та складаєте вірші,
Та це лиш марнота і особливість
Ще юної і поетичної душі.
Минуть роки, ідея зникне..
Забудете про запали юнацьких дум
Сім’я, будинок, статок і робота,
І ви ж слова свої спотворите на глум!!!
«Юнацькі витівки, та й годі!»
«А хто не був з нас молодий?!» -
І зникнуть ідеали ваші в споді,
Та заросте бур’яном шлях той до мети..
Ви все забудете, ще й посмієтесь
Мовляв, які ж були тоді дурні,
Що вірили в у силу слова
В переконання щирі і палкі..!
Тепер це вам уже не треба
У вас проблеми вже свої
Та не кляніть тепер сердешно небо,
Що пекло править на землі,
Що ми живемо, ніби в ямі,
Що прірва йде за нами й дише в слід,
Що ми спотворені казками,
Які казали нам правителі оті!!!
Та не вони, ох, не вони нас всіх потворять..
Каліками ви стали лиш самі,
Бо проміняли чистоту і подвиг
На «спокій й злагоду» не іншим, а собі!
Не йшли ви в бій, на місці лиш стояли
Ви не боролись, а кричали з місць,
А як захрип і зник ваш голос
Ви вмить сховались нишком вниз.
І більш на гору не піднялись
«Хай хтось, не Я, іде у бій!» -
За власну шкуру побоялись,
Бо вам на світі жить і жить…
І ось ми тихо помираєм,
Втрачаємо останні краплі доброти
Ви відхрестилися від ідеалів,
Вже інша молодь прагне йти…
Та і вона не піде далі -
Не зробить й кроку далі вас
Зістрибне з потягу й медалі
Заслужить не за чесність, а «за квас»!
А ти вмирай, моя країно..
Пробач дітей своїх дурних,
Вони то житимуть ти ж, мамо, гинеш!
У пеклі, що створили дітоньки твої!!!
Не вчила ти дітей боротись -
Дала їм запал, ціль, красу,
Та не навчила робить кроки -
Стояти до загину за святу мету!
Боротися не словом, а ділами,
Єднатись дружно до робот,
І спільно разом піднімати
Тебе із горя та скорбот…
Ох, тяжко буде нині мамо,
Та ти прошу за все дітей прости
Ти любиш щиро нас, я знаю
І вірю, колись ми доведем любов свою тобі!
,,,,,,,,,,,,,,,,,

Ось…починається світанок
Він підриває полум’ям мости
Вкрива дерева в променів серпанок
Пускає золота монети по воді