national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Напевне, це мене врятує

ПІБ чи псевдонім: Волкова Таня
Вік: 20 лет
Де живете: г. Днепропетровск
Де навчаєтесь чи працюєте: ДНУ им. О. Гончара
адрес электронной почты: lizal_oghidania@ukr.net
Три факти про вас:
пою в рок-группе
работаю журналистом
люблю весну
Волкова Таня

Поезія:

В темной комнате я – бесполезен,
Окруженный безумными мыслями.
Мысли лезут, лезут и лезут
Меня делая все бессмысленней.
И вроде бы я нездоров,
А вроде бы – просто усталость…
А в голове моей связных слов
Почти не осталось.
Эпицентр утерянных смыслов
Я. Броуновское движение
Я. В голове моей киснут
Слова вне предложений.

*****

Руки по кишенях.
Дзвін ключів від хати.
Де мені дістати
Кофту волохату?
Де мені дістати
Вовняні шкарпетки?
Може, хтось позичить?
Що замовкли, дєтки?
Хочеться нереально
Похропіть на парі…
Ззовні сіра осінь
Від дощу аж марить…

*****

Вот бы взять и просто вычеркнуть
Тебя из телефонной книги.
Предельно просто. Только выкинуть
В окно свой конченый мобильник.
И сайонара, милый друг.
Ты был — и вот тебя не стало.
И в синем небе желтый круг,
Трава растет: Земля не стала...
Но ты впиваешься в меня.
И с каждым днем я все слабее.
И с каждой капельницей дня
Мой белый флаг еще бледнее...
И желчь тягучая твоя
Заменена моею кровью.
Ты ждешь, когда расстаю я,
Чтобы назвать меня «любовью».

******

Тиждень в білому халаті
Кататися по підлозі в хаті.
Напевне, це мене врятує.
Мені погано: я сумую.
Непевне, це і є причина,
Чому вірші із мене линуть.
І все дратує. Всі дратують.
Мені погано: я сумую.

******

Перевяжи мне раны, мама.
Сделай меня сильней.
Из сердца вытяни девять граммов
Пули. Боль выйдет за ней.
Сегодня ночью не буду молиться.
Не буду просить тепла.
Сегодня Дьявол в меня вселился,
Которого долго ждала.
Эти бесы – вера моя уснувшая.
Вера, которой нет.
Имя им – мое равнодушие,
Из глаз моих выпитый свет.
Погладь мою буйную голову, мама.
Собери ладонями жар.
Это комедия, а не драма…
Мне просто приснился кошмар.

******

Щось змило моє натхнення.
Напевно, весняний дощ.
І мокрий, нестерпний дотик
Цих калюж до моїх підошв.
Я сиджу у вологих джинсах.
І чекаю появи Христа.
Він прийде і скаже „Таню
Твоя доля легка і проста.
Не дивись у похмуре небо
Не жди від нього біди.
Хай плаче воно – йому треба.
Головне, щоб не плакала ти.
Засинай, і мої долоні
Заспокоять, бо я – Божий син.
Покладу їх тобі на скроні
І ми двоє станем одним”.
Я чекала і чекаю Бога.
І дощу не залити вогонь.
Я і зараз відчуваю на скронях
Теплий дотик його долонь.

*****
Твої очі – цуценятно-коров’ячі,
Як у Джексона в кращі роки.
Коли відкриті вони – тобі боляче.
Ну а мені – навпаки.
Твої очі – бездонні два кратери.
Мої очі – сумні маяки.
...І човни загубили фарватери.
...Десь розбилися два літаки.