national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

навчитися ховатися за скло

ПІБ чи псевдонім: Яна Устимко
Вік: багатороків
Де живете: Львів
Де навчаєтесь чи працюєте: працюю
адреса: bobo@meta.ua
Три факти про вас: звичайна собі людина

Поезія: ну ось

і ось ти заходиш і ось ти:
ні сліду вчорашньої злості
ні сліду ні диму ні чаду

і голос не їжиться ніби
голками натикує німби
зухвалої чорної зради

на роликах усмішка їде
ковтаючи залишки їді
і погляд привітний не коле

сховалися іскри до часу
такий ти погодься не часто
ну золото просто ну золо...

***
лунко і порожньо.
зоряне борошно
мелеться
сіється
з решета місяця
сиплеться
віється
мряку під віями
тихо висушує
суму окрушини
сяйвом осліплює
пам’яті ліплення
спокоєм зрівнює.
з третіми півнями
шрамами зайдеться
в мушлевій ладанці.

хххх
укотре відпустити найдорожче
у літо. залишається хандра
опісля тяги до чергових драм.
це довгожданний вимріяний драйв
тебе ж адреналіном зайвим трощить.

навчитися ховатися за скло -
рожеве, синє, райдужно-яскраве,
коли тобі із зали плещуть браво.
подати кров отруєну, як страву,
бо хто тепер ти - звір чи звіролов?

у келих націдити каберне
і залпом випити - не вдався фокус-покус.
і глянути на все це ніби збоку,
про всяк сховавши тріщину глибоку
під помічною мантрою: «мине».

##### Досі
осінь звикає ходити в пальто.
Дивне авто, у якому ніхто
возить червону фарбу.
Барбі
з кошиком яблук і листям беріз
вітру із піснею напереріз
перебіжить дорогу.
Блоги
жовто-гарячими стрічками тем
гучно кричатимуть про ДТП
на переході в зИму.
Зримо
вибризне фарба на сірий асфальт
краплями фраз і повторами пальт
в кожній знайомій фразі.
Разом
осінь і барбі під руку з дощем
сядуть в авто із пап’є і маше,
буре від рим і втоми.
Кома,
пчихне мотор, і покотиться час
зношеним колесом від глядача.
Бампер причеплять потім.
___
З плоті,
звісно, і крові фантомний ніхто
на ніч усім почитає Годо.
Чи Гадамера.
Всоте.

нарешті

нарешті дерева затихнуть
під гаснучу свічку костельну
читатимуть на ніч Ремарка
і кашлятимуть
під ранок

здиратиме вимерзлі віхті
із воза невиспаний стельмах
і через вузесенькі шпарки
і через розколини
дранок небесних

у сонному вихрі
полинуть пір’їни
застелять
забілять
осінню примарність
і тугу дерев безпорадних