national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

помаранчева сірість за вікном електротяги

ПІБ чи псевдонім: Літа Ахметова
Вік: 21 рік
Де живете: місто Бровари
Де навчаєтесь чи працюєте: НТУУ "КПІ" ВПІ, кафедра Графіки
адреса: litadeesse@gmail.com
Три факти про вас: Створюю можливості.  Посміхаюсь сяйвами. Снюсь з певною  пріодичністю.

Поезія:
кримське

клював птах
поступово душу
травневе наповнення
всеоб*ємна пустка

а те, що я бачу -
все, що відчувала:
колоритна ілюзія розчавлення хробака
ставшого на свій шлях
подорожнього

ходи сюди - на південь
тут вдосталь трав і омріяних гір.

___________________
going back going up

помаранчева сірість за вікном  електротяги
запах цигарки незапаленої, запах просто  свіжого тютюну
присмак викуреної цигарки на стінках  твоїх щок
на площині твого язика
на поверхності вуст твоїх -
я так за цим скучила.
помаранчева ясність на дні твоєї глибокої  душі
тепла обмеженість твого тіла
вчасне запізнення довгоочікуваного  порозуміння
багатоликість і монофункціональність  дива
розбита порцеляна на щастя
застелений білим простирадлом Вавилон.
усе це так особливо, як крила метелика,
як написана мною колись одна повість
як найпотрібніша сторінка, загублена, але  існуюча
і добре, що існуюча.
і цього навіть досить.
_________________________

LITAчок

кинеш у метро малиновий жетончик
відкоркуєш вино, а воно вже глінтвейн
я складаю щастя в паперовий листочок -
літачок цей летить у Корею
в Парагвай, Барселону, зі швидкістю атома,
у Китай, у Тібет через твій кровообіг,
Джемалунгму осиливши з легенями опіуму,
він затримує подих.
він уже Боддхісатва, він спокіний у  посмішці, -
він зникає у нуль, він прохавує всесвіт!
літачок мій реально мене мега тішить,
і я хочу політ цей протестить.

я заходжу в метро. я малиновий простір.
і жетончик у мене - малиновий.

_____________________

Моя рівновага

для того, щоб зберігати рівновагу
мені необхідно іноді
бачитись із тобою

плацкартні вагони затісні
хоч розмови по асі дозволені
ми стоїмо на кордоні
ми знаємо, що буде далі

«ітс онлі лав» - співає роберт плант
мед змащує хворе горло
я згадую сьогоднішній сон
як ти  відтворив бажане
чи радше не  витримав опору
того, що відбувається
і вектор змінився
і значимість перекрила ціль

час піклується про те, щоб статися,
реальність - щоб бути
метелики створені для польотів
глибини - для пошуків суті
вуста - щоб посміхатися,
іноді - для поцілунків
нелінійними є почуття
бракує слів, щоб пояснити

_____________________________

French movie

Через годину ти побачиш сон у стилі  французької кінострічки,
І будеш ним задоволений, ти любиш їхні  сюжети,
Поки думатимеш, що аналізуєш  кольорокорекцію,
Ми, насправді, користуватимемося  послугами  позачасся:
Я створюватиму хвилини до початку нового  світу,
а ти помітиш, що кохаєш мене ще більше.
І скоро не зможеш себе виправдовувати.
Врешті-решт, досить собі брехати.

Метелики оточують нас
Крила виростають зсередини
Я вчу тебе літати.

Інший день стає подарунком
Наші стосунки не підлягають поясненню
Вузлики щастя давно зав’язались у  візерунки
Хепі  Енд і титри з іменами янголів.

____________________________

27/10/2011

Лялечка вилітає метеликом в квітні,
проривається зсередини тотемним птахом.
Мій залатаний міст Туди  - непохитний.
запасні варіанти шляху пішли на**й.
Світло сліпить крізь сітку волосся із  берега,
сито простору голосу сипле літери -
жодна з них не стане мені словом Тим,
адже ближчий скрип дощещок із дерева
під ногами.

____________________________

в серці принцеси майя

кожного дня стримуючись не писати,
чиню опір собі, спотикаюсь вилами,
віддала перевагу вирішенню внутрішніх  справ
Вищим Силам.

7 пекельних кіл,-
як повторення вивченого.
до зустрічі з часом "Че"
лишились хвилини лічені.

пробачати найважче себе.
найлегше - відволікатись.
я танцюю на склі танго на пальцях,
я ще вмію сміятись.

викликала ліфт, а увімкнулось світло.
натисла на поверх - спричинила прощання.
щемить людообіг в радіусі шестиста  кілометрів
у самому центрі серця принцеси майя.