national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

А серце далі болем плаче

ПІБ чи псевдонім: Зіньчук Ігор Степанович
Вік: 27 років
Де живете: Львів
Де навчаєтесь чи працюєте: працюю в інформаційному центрі "Освіта"
адреса: zinchuk_a@ukr.net
Три факти про вас: У 2007 році закінчив факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана франка. За фахом – філолог. Переможець конкурсу «Молодь України ХХІ століття». Друкувався в журналі «Всесвіт», в «Антології сучасної лірики та новелістики – 2010», в збірках «MUSICA», «FELICITAS» видавництва «Склянка часу»

Поезія:
ПОДАНІ НА КОНКУРС ВІРШІ ПУБЛІКУЮТЬСЯ ВПЕРШЕ!!!\
Про Україну

О, Україно! Моя безталанна державо!,
За що ж тебе руйновано не раз?
Мабуть, за вічне прагнення до волі,
Що завше було за дороговказ.
І майоріло над степами
жадане прагнення СВОБОДИ.
Неначе сизокрилий птах,
Крізь каверзи лихої долі,
Відлунюючи гомоном в віках.

Тут чутно шаблі дзвін,
сіяє гетьмана коштовна булава!
І вічна мудрість нашого народу,
Звеличена у Слові Кобзаря.
Народе мій, стражденний, волелюбний,
Мордований катами у лісах,
Повстань! Згуртуйсь! Скарай панву продажну,
Благаючи про Помсту в Небесах!.
Бо віримо, що буде перемога близько,
Усупереч поразкам гіркоти!
Лиш не вставаймо на коліна -
НЕ ВАРТІ ЦЬОГО ПРОКЛЯТІ КАТИ!!!!!.

Прикосновение

Руки твоей и сладких губ прикосновенье,
Волнует, будоражит кровь.
И то волшебное мгновение
Пророчит светлую Любовь,

Оно нам дарит робкую надежду,
Что злые вьюги позади,
Вдали нам слышен звон нежнейший
Хрустальной той и трепетной мечты.

И вериться, что будем вместе
Мы создавать прекраснейший уют,
Где вопреки невзгодам и несчастьям,
Любовь и Счастье заживут.

***
І знов сумую мила за тобою,
Так прагну вирватись з буденності оков,
І все моє єство наповнює до краю
Безмежна, віддана любов.
Вже тихий літній вечір догорає,
Ніч кароока розливає барви за вікном.
Прекрасна мрія Душу окриляє,
Так вабить ніжністю й теплом…
А серце далі болем плаче,
Сплітаючи вінок натомлених надій,
Жадає так подарувати тобі ласку,
Серед нестерпної одноманітності подій.

Счастье
Я люблю тебя, а значит я живу,
Вся жизнь моя озарена тобою.
Солнцу радуюсь, заре, цветку,
Птицам, радуге и небу голубому,
Радуюсь тому, что ты со мной
И в лицо смеюсь преградам и ненастьям
И опасность я смогу пройти
Потому что в жизни у меня есть счастье.
Нет волос твоих нежнее
и рук пленящих каждый раз.
С тобой я становлюсь добрее,
C тобой мне дорог каждый час.
Нет девушки тебя милее.
И меркнет красота подчас.
Когда ты рядом, нет роднее
тебя и чудных твоих глаз.

ПРИСВЯТА МАМІ
\Із глибин мого серця/

Матусю, моя найрідніша людино,
Пробач щоденний щем прожитого буття,
Пробач за сльози всі,
що є і було вже пролито,
Спасибі за безцінний дар мого життя.
Спасибі за твою любов і ласку,
Щодня даровану мені,
І ніжного дитинства казку,
Що тихо промайнула вдалині.
Пробач мені душі страждання,
І цей пекучий серця біль,
Що назавжди залишив у волоссі,
Сивин печально невигойну заметіль.
P.S. Моя глибока безмежна вдячність лине також до бабусі Євгенії, яка допомагає мені все життя.
ПРИСВЯТА БРАТОВІ
/Із глибин мого серця\

Спасибі, брате за підтримку
В жорстоких буднях нашого життя,
За твою руку мужню й сильну,
Що скрізь доречною була.
Спасибі за пораду мудру й слушну,
Очей ясних привітний блиск,
За те, що всупереч життєвим негараздам,
У серці сієш віру й оптимізм.
Напевне, Боже недаремно,
ТИ дав до віршування хист,
Щоб можна було рідним написати
Оцей просякнутий журбою лист
І вилити пекучу тугу серця,
Яка давно вже оселилась у душі
Та у вечірніх сутінках безжально
Обпалює нутро мені.

P.S. Також вдячний батькові за допомогу в непростих обставинах життя.