national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Співає колискову ніжно мати

ПІБ чи псевдонім: Семенюк Іванна
Вік: 15
Де живете: Івано-Франківська обл.  Городенківський р-н.
Де навчаєтесь чи працюєте: Городенківська  школа н.2
адреса: Ivanchuk_supe@mail.ru
Три факти про вас:
- оптимістка,вірю в здійснення мрій;
-головне правило:не відкладай на завтра  те,що можна зробити сьогодні;
-не уявляю свого життя без книг. Обожнюю  читати.

Поезія:
СПІВАЄ КОЛИСКОВУ НІЖНО МАТИ.

Співає колискову ніжно мати,
В оселі пахне хлібом й молоком.
Так добре дитинча те колисати,
Що спить солодким і  міцнющим сном.
Таке щасливе літечко надворі,
Десь чути тихий тьохкіт солов`я,
А мати просить в Бога сину долі,
Хоч він ще лиш маленьке немовля.
А в серці в неї радість і печалі,
Бо скоро промайнуть щасливі дні,
Син підросте й німою даллю
Візьме свій хрест і понесе собі.
І хоч він буде мужнім,чесним,сильним,
Своїм шляхом нелегким гордо йти
Матуся буде поряд з своїм сином
Сіяти зіркою надії й доброти!

 

БЕРЕЖІТЬ КОХАННЯ!!!

Загорілась іскорка душі,
Запаливши мрії й сподівання,
А в руїнах горя і біди,
Поселилось крихітне кохання.
Виростало,без жалю пекло,
Вибуяло,так і не розцвівши,
Пожаліло трошки,та й пішло,
Десь тепло і ніжність свої дівши…
Недогледіли,не зберегли його,
Почуття,яке нас зігріває.
Бережіть кохання на Землі,
Хай воно ніколи не згасає!!!

ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ.
Вогонь в душі,на серці рани,
Кипить,бурлить у венах кров.
Сидить поет з пером й чорнилом
І в муках пише вірші знов.
Він пише вірш не про родину,
І не про квітів пелюстки.
Душа стражда за Україну,
Один за одним йдуть рядки.
Ідуть рядки,течуть сльозою,
Скрізь  затопляючи усе,
І той поет не спить ночами,
Бо людям мудрість він несе.
Ми не забудем ті навчання,
Які в серця ти нам вносив.
Ми не забудем те,Тарасе,
Як Україну ти любив!
Ми любим теж,ми-патріоти,
Твої наслідники малі,
Й Вітчизна наша не вмре доти,
Доки вірші твої живі!

          ПІД СОНЦЕМ.
Веселкою барвистою з-під ніг
Сміялось сонце теплими устами.
Із тисячі захмарених доріг
Воно таки пішло разом із нами.
І ніжні його промені ясні
Освічували нам путі оправу.
Немов у казці,у чарівнім сні,
Світило дарувало нам виставу.
А ми ішли крізь терни і крізь сльози,
Були в нещасті,горі і біді,
Та не страшили люті нас морози-
Нам вигравало сонце на дуді.
Із щастям зустрічалися також,
Воно в лісах синім барвінком вилось.
Під наглядом дубів,як двох сторож,
Щастя із нашим сонечком любилось.
Ще довго йти нам доведеться всім
Розбитими дорогами й стежками,
Та наша радість полягає в тім,
Що сонце завжди буде разом з нами!

ВЕСНЯНА УСМІШКА.

Весни струмочки щастя потекли,
Розквітла радість цвітом білосніжним
І сонечко промінням ніжно-ніжно
Цілує квіти швидше щоб росли.

Уже притихли горе і біда,
Вони пішли з холодною зимою.
Умилась доля чистою росою,
Захлюпотіла весняна вода.

І вся оця красою вмита казка
Дарує сотні, тисячі чудес,
Що посилає нам духовність із небес
Яка, неначе материнська ласка.

Біжать невпинно хвилі доброти
І все, що зло несло нам вже минає
Весняна усмішка у квітах розквітає
Тож усміхнися радісно і ти!