national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Справедлива і чесна. Боротись готова.

ПІБ чи псевдонім: Леді Незламна
Вік: 18 років
Де живете: м. Чернівці
Де навчаєтесь чи працюєте: Буковинський  державний фінансово-економічний  університет
адреса: natalia_g_93@mail.ru
Три факти про вас: Люблю нічне небо й  шоколад, як дикий звір, не терплю неволі,  завжди приймаю виклик Долі...

Поезія:
###
Осінній дощ. Дівчина йде поволі.
Упевнена хода і тріщина в очах.
Іде під небом і без парасолі…
Це краще, ніж самотність по ночах.
Відображення. Каламутна вода під ногами.
Ледь чутний шепіт… Навіщо зайвих слів?
Не забуду те, що було між нами.
Мене здивувати ти все ж не зумів.
Вода падає з неба, як водоспад.
І твоя тіль лише мене турбує…
А може то не дощ, а мокрий град,
Що на шляху мости усі руйнує.
Намокла одіж і вологі вії.
Наївно від себе самої біжить.
Вона розбила, мов криштань, всі мрії,
І весь свій світ поміняла умить.
Вона біжить туди, де нікого немає,
Де стоять в задумі казкові альтанки,
Де лише неможливе й прекрасне буває,
Де заворожують погляд ранкові світанки.
Вона поспішає і бува, спотикається.
Стерла все з пам,яті, спалила листи.
Вона ще мала, але не вагається,
Бо спішить туди, де чекаєш ти.

###
Вечірня тиша. Німа прохолода.
В траві фіалки немов зачаровані.
Меланхолійна в душі погода.
І очі твої – як намальовані.
Руїни замку. Здається настав кінець.
Туманне повітря і сірі фарби.
Просто іду вперед, навпростець.
У серці чомусь потьмяніли барви.
Мовчить усе. Лиш туші чути ниття.
Зруйнована в душі моїй святиня.
Дорога в нікуди. Земне буття.
І німб на голові. Земна богиня.
Життя – не просто захоплива мандрівка.
Тут треба бути, або помирати.
Розплата за щастя – тільки готівка.
Просто творити… Просто кохати…
І ось закінчивсь черговий етап.
Нитка обірвалась. І з’явилась туга.
Совість – як диктатор, як сатрап.
Любов уже не перша, – друга.
Одна. Проти світу! Проти всіх водночас!
Борюсь, хоч давно закінчилась сила.
Душа на коліна впала якраз.
Та все-одно вона нескорима!
Головне, що на волі: вільна й незалежна.
А решта все – то просто білі міфи.
Попереду чекає боротьба належна.
Я воювати буду, як могутні скіфи.
Даремно кричати, плакать даремно.
Немає результату, лиш одна морока.
То нічого, що в ночі буває темно.
Людина на колінах найбільш висока.

###
Говориш, що багата ти людина,
На голові – корона, а на плечах – шати?
А за вікном кружляє хуртовина.
І все-одно прийдеться помирати.
Настав фінал всього. Могила.
Навкруг лиш нічна тиша й ліс.
І корабель життя спустив вітрила.
А квіти так ніхто і не приніс.
І що ж багатство? Де ж воно тепер?
А чи залишив в серцях інших слід?
І чи згадає хто тебе, коли помер?
Чи будуть литись сльози лиш на лід?
Кінець життя скоро. Вже ось майже настав.
Десь там зима, а біля тебе шибка.
Подумай, чи вічне ти щось придбав?..
Над могилою грає німа скрипка.

###
Заплетені в волоссі сині квіти.
Чарівний погляд, що вбиває наповал…
Вона словом одним може зігріти
І розтопити сльозами гірський кристал.
Співучий голос, що весело бринить.
Тендітна постава, немов з діамантів.
Іскра в очах, що шалено горить.
Як усі титани має багато талантів.
Така замріяна, що важко зрозуміти…
Тонка кофтина огортає ніжно плечі.
За нею на край світу можна полетіти.
Не в її правилах банальні й сірі речі.
Аристократія духу, витонченість, грація…
Вона шукає руно золоте в житті.
Її мрія – сцена, глядачі й декорація…
А погляд застиг в німому каятті.
Немов еолова арфа, її душа кришталева.
Неперевершена у власній простоті.
Вона – амазонка! Вона – королева!
Серце десь в небі, на висоті!!!
Вона сучасна Беатріче і Лаура.
Що ще казати, - просто мрія.
Усміхнена, навіть коли і понура.
Вона – прекрасна, бо вона – Надія.

###
Мовчить телефон. Погасли в віконці вогні.
Тебе загубила, забула і знову знайшла.
Ти зірку нову дістань із неба мені,
Щоб любов освятила, ту, що давно вже  пройшла.
Сходи із мармуру. Тисячі кроків.
Цей виклик долі прийняв ти гідно.
… І грає флейта крізь призму років…
Ми зникли безвісті. Зникли безслідно.
Усе пролетить. Та я торкнуся тебе.
Десь зникне небо та вкраде весну,
І сонце стане тьмяне і німе…
…А я у тебе на плечі засну.

###
Сильна і ніжна. Відчайдушна і щира.
Нескорена долею. Складна і проста.
Сумна і усміхнена. Заквітчана й мила.
Безмежно задумана. А може свята.
Впевнена й вперта. Вона – унікальна.
Незрозуміла для світу. Романтична й  мрійлива.
Креативна і творча. Не сіра й банальна.
Із смутком в очах. У пошуках дива.
Як справжня дівчина з душею богині.
Завжди нова і завжди незмінна.
Мрійлива і горда. Будує святині.
Рубін замість серця. Сяюча й цінна.
Така маленька, та з поглядом лева.
Воїн з німбом. Непереможна.
З іншого світу. Земна королева.
Завжди спокійна і трішки тривожна.
Справедлива і чесна. Боротись готова.
Емоційно стійка. Трішки програмна.
Метафори й символи – її рідна мова.