national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Та не боялися іти до Бога у долоні

 
ПІБ чи псевдонім: Роман Крючок
Вік: 20
Де живете: Рівне
Де навчаєтесь чи працюєте: Острозька  Академія
адрес электронной почты: roman.oa.92@gmail.com
Три факти про вас:
Я це Я
Я це не Ти.
Люблю музику.
Поезія:
 
Трава

Трава заполонила все
немає клаптика землі
де гострої нема трави
навіть коли зима прийде
трава нікуди не піде
вона опуститься до низу
туди під землю де тепло
де холоду нема та вітру
там затишно як в Бога
у його ніжних долонях
притулиться перечекає
та навесні з підснігу встане
і знову замалює все
зеленими вогнями
ця вічно молода жива трава
і люди мов трава
заполонили все
і добре то було б
коли ми вірили б у Бога
та не боялися іти
до Бога у долоні.
 
Проростай

Проростай крізь мене
запускай свої тіні
до серця хвилина
дорогою не поспішаючи
 
не треба дарунки
просто прорости
серед гніву та смогу
в центрі міста
 
в домівку грому
в колиску серця
з посмішкою зайди
і нагадай голові моїй
 
риси тонкі дитячі свої
вишкреби в мене в голові
залиши свій автограф
як Майкл Джексон
на плакаті тому
що в кімнаті твоїй
на потрісканій стіні.
 
###

Коли прийду до тебе у кімнату
влечу із вітром прохолодним
через відкрите з необачності вікно

змішаю в філіжанці
вино кохання й шоколад
розлуку біль та краплю молока

тобі присниться якась дивна маячня
про сонце в серці
про дощ холодний що із скла
про мозок з дивних механізмів
та ти на це все не звертай уваги

важливий є лише останній слайд
де в стилі мокрого кубізму
тебе й себе намалював
зі скла кохання болі шоколаду
сухого білого вина.