national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Така вже справедливість долі

ПІБ чи псевдонім: Ліна Лоза
Вік: 23
Де живете: Полтава
Де навчаєтесь чи працюєте: працюю в центрі реабілітації
адреса: Linnel_Z@ukr.net
Три факти про вас: люблю каву з молоком,старі архітектурні споруди і подорожі.

Поезія:
Акварелі нового ранку
Знов по вікнах дощем розмило…
Наливаєш добу у склянку,
Розчиняєш неба білило.
І палітра вчорашніх снів
У пастельно-рожевій гамі,
Так не схожа на талий сніг,
Що здригається під ногами.
Одягаєш нову усмішку,
Залишаючи крила вдома,
А на ще незім*ятому ліжку
Від учора дрімає втома.
***********************
Не читай мои мысли, не надо
В них отрава и черный яд. И молчанье нарушив взглядом
Никогда не смотри назад.

И разбив пустоту дыханьем
Задержи тот последний вздох
Не шепчи свои заклинанья
Для того, кто давно оглох.
**************************
Прозорі скельця
очей зимових,
Уламки мрій
розтануть скоро,
Тремтіння серця
в чужих розмовах
І блиск зорі
що пада в морок.
Думки порожні
на варті спокою ,
На срібло порох
міняю в вічності.
Ми чимось схожі
із одинокістю,
Але по різні боки відчаю.
**************************
На замінованому полі
Яке давно не має меж,
Ти божеволієш поволі,
Але усе таки живеш.

В оазисах бетонних брил,
Ковтаючи рідку отруту,
Вдихаючи асфальтний пил,
Ти справді вільний і розкутий.

Така вже справедливість долі –
Комусь візок, комусь кортеж
І ти давно вже збожеволів,
Але усе таки живеш…
***************************
Ну что ж, наивность не порок.
Разбита в дребезги надежда...
Сменяешь маску и одежду -
И ты уже не одинок.

А все осколки что собрала
Лазурью станут, ну и пусть.
И притомившуюся грусть
Я уложу под одеяло.

*********************
Під шаленої зливи овації
В круговерті чужого життя,
Паралелі мого почуття –
Твого серця складні комбінації.

На …скрижалях осені
Ти ще пишеш сумні пісні.
І римуєш прозорі дні
Передзвонами безголосими.

Але час не міня декорації
І на сценах чужих театрів,
Вже не боляче помирати
Під шаленої зливи овації.
****************
Занавесить бы душу шторами
И забыть обо всем вокруг,
Мы с тобою по разные стороны,
Мой дешевый, мой кукольный друг.

Даже если коснемся душами,
То уже не пойдет луна.
Не досказано, не дослушано
На пороге молчит тишина.