national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

А ти відчуй; хоча б пориви вітру

ПІБ чи псевдонім: Чудо
Вік: 19
Де живете: Одеса
Де навчаєтесь чи працюєте: ОНАЗ  ім.О.С.Попова
адреса: natali89_98@inbox.ru
Три факти про вас: Я не знаю про що мені  написати: я звичайна!!

Поезія:
Останній
Сьогодні втратила тебе назавжди-
Ти вже не мій, а став чужим.
Пишу тобі, я впевнена, востаннє,
Бо більше не звільню своїх я почуттів!

Ти вже не мій - ти дав сьогодні клятву!
Ти будеш жити з іншою тепер завжди,
ти не згадаєш більше зранку -
Ті ночі, що ми з тобою провели!

Забудь усе: й осінню прохолоду,
Й зимовий інній на моїх очах.
Рум*янець щік моїх покірних
І солод поцілунків на устах!


У снах мені не треба більш з*являтись
Залиш мене і відпусти мої думки.
Тепер я вільна наче птаха
Й легка - без каменю в душі!

Залиш моє ти серце назавжди!
У душу не вертайся ти ніколи!
Моє кохання ти з собою забери,
Щоб я жила спокійно, без турботи!

Казка

Колись зустрінемось з тобою,
Але лиш доля нас зведе,
Коли сплетуться дві дороги -
Дві долі віднайдуть себе.

Мабуть, ми бачились не раз -
У натовпі стрічали погляд
Але ніколи у думках
Ми не тривожились у цьому!

І серце не відчуло болю,
Коли розходились з тобою,
Лиш десь глибоко у душі
Почули крик:"Постій. Не йди!"

Ти зупинися на хвилинку
Лиш озирнись побачиш сам
Свою ти долю не помітну
І ти відчуєш казку враз!

Але ми розум слухаємо краще
Ідемо далі, забуваючи про все!
І вже ніколи не відчуєм казки,
Яка так швидко заживе!

Любовь
Любовь, как сон - одно мгновенье,
 Любовь, как ветер - лиш мечта.
 Любовь... В любовь никто не верит!
 Она проходит чуть дыша!

 Любовь, как дерево - покорно
 Склоняет голову с высот,
 Когда почувствует родное
 Дыханье леса и красот.

 В любовь не верит человек
 (Не каждый склонен верить)
 Они забыли чувства впредь,
 А может быть искали смерть?

Но нет! Ведь смерть продляет жизнь,
 А жить в раю не каждый сможет,
 Ведь без любви душа тривожит
 И сердце рвётса на куски!

 В любовь никто не верит -
 Она живет лиш в душах лебедей.
 Они пронзают сердце страстью
 И верность дарят каждый день!

 Любовь, как сон - одно мгновенье,
 Любовь, как ветерь - лиш мечта.
 Любовь... В любовь никто не верит
 Любовь пройти не сможет НИКОГДА!!!!

 Люблю!
Изменил ты мне с другой:
 Обнимал ее и целовал,
 И конечно ж провожал домой,
 И причём открыто предо мной!
 Я полюбила искренно тебя,
 А ты взамен влюблённостью ответил
И поцелуем сладким помання –
 Я полюбила искренно тебя!
Ты нежность мне свою дарил
И страсти в душе моей селил.
Любовь моя росла к тебе сильнее
 И только чуточку ставала я сильнее –
Ты вновь меня к себе тянул.
 И вновь в глазах твоих тону,
В душе себя я убиваю
За то как сильно я тебя люблю!
  И вот ты стал меня губить:
 Избегать, не говорить…
 И в сердце я почувствовала боль,
 Когда увидела тебя с другой!
 Но я хочу тебе сказать,
Что ты останешься со мной –
Ты вечно будешь мой,
 Ведь я люблю тебя, мой дорогой!

Жити щасливо

Похмурі дні…
 На серці туга
 І все довкола навмання
 Ти розумієш: сон-незмінний,
 Але живеш ти й далі так!
 Живеш…А може ти існуєш?
 Не відчуваючи ні щастя дня,
 І навіть сонячний промінчик
 Для тебе це лиш суть буття!
 А ти відчуй; хоча б пориви вітру,
 Ти озирнись довкола хоч би раз!
 І спробуй ти помітить непомітне
 І зрозуміть, яке прекрасне це життя!
 Мабуть, ти думаєш – дурниця:
 Як можна бачить щастя в днях?
Як можна відрізнити непомітне,
 І що насправді суть життя?
 А все насправді дуже просто!
 Лиш озирнись… Поглянь! Побачиш сам!
 Що серце радує й листочок,
 І навіть той незримий птах.
 Що навіть усмішка – це щастя
 І дощ, який проходить на весні –
 Він радує тебе нещастям
 І радістю в твоєму дні!
 Тепло для тебе рідної людини
 ЇЇ присутність та добро,
 Це також є щасливі миті,
 Коли присутні ви удвох.
 Коли живеш ти – радуйся хвилині!
 Забудь усі незгоди і страхи
 З усмішкою не розлучайся ти ніколи!
 І завжди будеш жити в щасті  ТИ!