national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

тільки пам’ятники лишились незмінними

ПІБ чи псевдонім: Ославський Богдан  Васильович
Вік: 25
Де живете: с. Велика Кам"янка Коломийського району
Де навчаєтесь чи працюєте: тимчасово не працюю
адреса: oslavskyj@gmail.com
Три факти про вас:
- Шукаю роботу у Києві
- Граю у "Оркестрі Бобовата"
- Люблю смажену картоплю з квасним молоком

Поезія:
Знаєш, колись давно твоя мама перебралась  на схід,
звідти й в тебе потяг до Сходу. Іншого, але  сходу.
І тут чи там на Луганщині ти думаєш,
що схід має щось спільне із схОдити,
а схОдити ніде не закінчується. Можна
на гору схОдити, а можна й схОдити вниз,
не кажучи вже про сходИти…
СходИти до лісу, скажімо.
Ти ще й сходи любиш, майже як Схід
із усіма його Індіями, Китаями,
   Індокитаями.
А сходи, бодай маленькі, аби лиш
на три сходинки, щоб,
знаходячись на середній,
можна було
  ступити крок
    вниз або вгору.
Ти ж не любиш лишатися на одному рівні,
не любиш коли всі рівні, як під лінійку
   чи за Союзу,
коли ті, що стояли вище, казали
ніби всі рівні.
І було на кого рівнятись,
навіть якщо це пам’ятник.
А тепер кудись воно вивітрилось;
залишились тони бронзи й граніту,
що показують в світле майбутнє,
особливо тут чи там на сході.
І дивно якось, бо те світле майбутнє
давно вже не актуальне, але
досі нам на нього
показують.
Майбутнє тепер якесь інше
і минуле, до речі, теж,
тільки пам’ятники лишились незмінними
з вигляду.
І сходи нічого хоч не показують,
та завжди кудись ведуть.
А Схід і Захід невпинно крутяться
навколо своєї осі,
яка теж не стоїть на місці.

***
Ти колись думала…
Трава проростає навесні,
а влітку її уже скошують.
Саме тоді, саме так.
Вона не обирає пір року,
не намагається стати деревом
і нічого не уникає.

Твоя вагітність не випадкова.

***
Яблінка у моєму саду трохи вже виросла.
Цього літа, гадаю, з’являться перші  яблука.
Щороку вона родитиме соковиті плоди
і проживе довго, аж поки не всохне
чи поки її не зрубають.

Краще бути зрубаною
ніж
непосадженою.

***
Новий місяць з’являється кожного місяця.
Кожного разу!
Надійніше за усі потяги,
за всіх коханців!

Він ніколи ще не спізнився ні на секунду.

Не варто боятися, що щось піде не так.

***
Звідки ти знаєш як має бути?
Що ти собі науявляла?
Розписала життя, як шкільну програму,
де не вчили
і, мабуть, ніколи не вчитимуть
закону зворотного:
«МАЄ БУТИ, ЯК Є».