national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Трішки сумую. На дворі негода.

ПІБ чи псевдонім: Ніна (Туманність)
Вік: 18
Де живете: Суми
Де навчаєтесь чи працюєте: СУМДПУ ім. А.С  Макаренка
адреса: ninok2410@mail.ru
Три факти про вас:
Позитивна.
Товариська.
Мрійлива.

Поезія:
Янгол

Я згадую часто, хоч й було це давно,
як янгол зречений постукав в вікно,
як руки тендітні до мене простяг,
а крила його майоріли, мов стяг.
Він пісню чарівну тоді заспівав,
про те, що ніколи любові не знав,
що жив в піднебессі він тисячу літ,
амброзію й мед завжди мав на обід.
Та якось з небес глянув він на Вкраїну,
й побачив там ніжну й прекрасну дівчину,
у серці з’явилась приємна тривога
прохати він став хазяїна-Бога,
щоб той хоч на тиждень пустив його в люди,
інакше розірвуться янгольські груди,
і згине те серце, що вперше кохає,
так ніжно і палко з любові згорає.
Та громом над ним розкотилося «Ні»
і світ у очах потонув у пітьмі.
«Зрікаюсь життя» проказав він і зблід
і янгольські очі застигли, мов лід.
На крилах мерщій він на землю  полинув…
Мій янгол зречений, навіщо ти гинув?!
Полинув й постукав мені у вікно…
Я згадую часто, хоч й було це давно
як пісню свою доспівав до кінця,
як зняв з голови золотого вінця,
простяг мені й тихо промовив: «Візьми»,
і руку мою обпік він слізьми,
а потім востаннє поглянув у очі,
всміхнувся: «Життя вже насилу тріпоче»,
схилився до мене…й розтанув, мов прах,
а подих його й дотепер на губах…

***
Трішки сумую. На дворі негода.
Небо захворіло, плаче дощем.
Трішечки змерзла, немов би хоробра
від снігу і вітру вкриваюсь плащем.

Трішки ображена. Не все в мене вийшло
з того, про що я плекала думки.
Трішечки плачу, та не зупиняючись
далі, вперед я продовжую йти.

Трішечки гірко, ніби полиново,
ніби з середини дряпають кішки,
ніби серденько назавжди покинуло...
Тільки любов не вкладається в "трішки".

Сердце мужчины

Сердце мужчины – как небо осеннее,
То оно тёплое, то слишком холодное.
В сердце мужчины скрыто презрение,
Как дикий зверь оно жутко голодное.

Сердце мужчины – жестокая штука,
Тянет из нас наши мысли и чувства,
Вытянет всё, до последнего звука,
Выбросит вон, когда в нас будет пусто.

Сердце мужчины…оно переменчиво,
Нежны слова, сладострастны намёки,
Рядом остаться он вас просит вечером,
Ну а с утра только смех и упрёки.

Сердце мужчины…оно неприкаянно,
Утром влюблён, ну а завтра забудет,
Просим любить, льём мы слёзы отчаянно,
Как ни крути, но всегда так и будет.

Сердце мужчины. О нём много сказано,
В нём и страданье и счастье уложено.
Мы и они, так уж свыше указано,
Парни с девчонками, так уж положено.