national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

усе обплутане широкими тенетами

ПІБ чи псевдонім: Бондар Вадим
Вік: 15 років
Де живете: Полтавщина, м.Гребінка
Де навчаєтесь чи працюєте: Навчаюсь у  школі
адреса: Vadymbond31@yandex.ua
Три факти про вас:
Люблю читати
люблю жити
мрію стати поетом
Поезія:
           Сутінки
Упали сутінки на землю,
запахло спокоєм і сном.
І чорні хмари-акварелі
злились із неба полотном.
У травах коники сюрчали,
немов ішли в великий бій...
...а зорі воду цілували,
неначе виросли на ній.
            ***
Сонячна блакить,
хмарка майорить,
сеце просить жить
вічно.
Лебідь, мов літа,
небом проліта,
помахом віта
стрічних.
Я ж внизу, внизу,
з уст злижу  сльозу,
і за ним біжу,
грішний.
Не стримать плачу...
Я лечу, лечу!
Так, але лечу
Пішки…
Осінь. Ранок
Частіш сумної уже тягнуть соловеї,
останні яблука у першому інеї,
і сонце вже не гаряче вітає
землю безкраю…
Усе вколисане осінніми кларнетами,
усе обплутане широкими тенетами…
Виходить ранок дідусем сідим.
( із люльки – дим).
* * *
Вогник далеко в  лісі
в теміні чорній тонув.
Місяць золотовусий
оком своїм моргнув.
Гілка хрустить під копитом,
сич все: «Пугу!пугу!»
В серце карбує миті
чорно-страшну жагу.
* * *
Літають хмарки – мов вітрила кораблів,
між ними сонце посміхається з-під брів
і – я передаю шептання муз –
тепленьке, наче печений гарбуз.
Повільно вітер, як той старець, диба ,
земля сухенька, мов би кірка хліба
і – аж душа у далечінь гука! –
гаряча, наче неньчина рука…