national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Вдихаю небом - видихаю невагомістю

ПІБ чи псевдонім: Ірина Розвадовська
Де живете: Тернопіль
Де навчаєтесь чи працюєте: ТНПУ ім. В  Гнатюка
адреса: iluziJa@i.ua
Три факти про вас: Три факти про вас

Поезія:
1
Колиска вічності

Колиска  вічності  -  обірване  крило
Метелика  чи  ще  якогось  птаха.
Зіниці  звужені.  Зелене  тільки  тло
І  дах  летить  у  вись.  Будем  без  даху.
Колиска  вічності  -  невипите  саке,
Ціловані  уста  чи  недолюблені?
Тут  щось  слизьке,  мінливе,  нетривке.   Таке,
Як  справжні  МИ  у  просторі  загублені.
Залишені  самі  на  себе  всім.
Покинуті  самим  собі  на  згадку.
І  тільки  кола  на  земній  осі
Говорять,  що  вже  близько  до  початку.

****
2
Віддзеркалення

Віддзеркалення  міста  -  сірий  безформний   колаж.
Абсурдність  тривання,  беззмістовність   уже  почутого,
Ніби  півпілігрима,  півпаломника,   півкрила,
Половинчастість  душ  лягає  на  серце   покутою.
Відзеркалення  неба  -  єдиним  лицем  вода,
Тільки  очі,  як  в  Бога,  глибоко-глибоко   сині,
Тільки  серце,  як  в  ластівки  і  душа   молода  -  молода,
Тільки  зорі,  як  долі,  у  стражданні   своїм  єдині.
...............
Лиш  метелик  між  каменів  і  забутий   всіма  ясир,
І  крихітних  сонць  уже  й  незлічити.   Осінь.
Розмінюю  внутрішній  простір  -  такі   часи,
А  що  їм  лишити,  якщо  раптом  чогось   попросять?

******
3
Муза приходить і музі, здається, за  тридцять.

Муза  приходить  і  музі,  здається,  за   тридцять.
Гладить  поглядом  ластівок,  що  тікають   з  моєї  хати.
Виносить  сміття  і  заварює  каву  з   корицею,
І  чомусь  не  питає,  чи  я  маю  кого   кохати?
І  чомусь  їй  байдуже,  що  немає  чим   заплатити
За  обпльовані  душі  і  зашкарублі  серця.
Букви  збентежені.  Композиція  крапок  в   титрах..
І  стікає  свобода  по  контурах  твого   лиця.
Муза  приходить,  а  ластівка  з  хати  тіка.
Кава  холодна.  Життя  з  ароматом  кориці.
Давай  будемо  подумки.  І  не  здригнеться     рука,
І  щастя  прийде,  навіть  якщо  за   тридцять.

*****
4
Вдихаю небом

Вдихаю  небом  -  видихаю  невагомістю,
Бо  тільки  так  усе  мізерне  має  сенс,
Бо  тільки  так  усе  зникає  повністю,
Бо  тільки  так  стирається  усе.
Зірвешся  зіркою,  щоб  вдаритись  у   твердь,
Щоб  жменька  пилу  зі  всього  початого...
Та  тільки,  друже,  пам'ятай  про  двері,
Які  ти  залишаєш  без  ключа свого.

*****
5
Сентиментальність самотньо сказаних слів

Сентиментальність  самотньо  сказаних   слів
Списано  списом,  стерто,  спотворено,   страчено.
Сам  собі  сонце,  сам  собі  Світязь,  сам   собі  свій,
Сповитий  сумом,  справжній,  спонтанно   справджений.
Сліпим  сокровенням  сповнено  сірий   світ.
Сам  собі  страдник,  сам  собі  символ   страти,
Сам  собі  світоч  солодких  своїх  століть
Смійся  старезний,  смійся  святий   Сократе.