national students project

Актуальні теми!

Вислови свою думку

Афоризм «Дня»

  • Пошук

Взяла осінь пензлик у свої руки

ПІБ чи псевдонім: Канюк Наталія  Степанівна
Вік: 18
Де живете: Львівська обл.,  Старосамбірський р-н, м. Хирів, вул  Самбірська 257а
Де навчаєтесь чи працюєте: Львівський  національний аграрний університет
адреса: natasha5.07.92@mail.ru
Три факти про вас: Цікавлюся літературою,  архітектурою, живописом

Поезія:
Художниця-осінь
Опускає осінь жовте листя,
Вдягається калина у намисто. Все  розмальовує чудова пора.
Весела й щаслива дітвора.
Ось і дощик осінній пішов,
Опеньок захист собі знайшов.
Взяла осінь пензлик у свої руки-
Все розмальовує,навіть луки.
Дерева одягли шати золоті,
Навіть маленькі й ці прості
І душу нашу весело приймають!

Осінь і сонечко
І щедро сум несе вона,
Осінь наша, дивовижна, золота.
І жовті фарби нам дарує,
І сонечко не дуже жартує.
Воно вже не тепле і не гріє
І радісно про літо не мріє.
Хоче показати, яке воно було,
Але давно-давно це пройшло.
А нам сумно і холодно на душі.
Сидимо в нашому приміщенні,
Думаємо про осінь і сонечко,
Але бачемо лише перед собою книжечку!

На фронт
Прощається солдат
Зі своєю сім'єю,
А в руці автомат-
Плаче гірко за нею.
За нею, за долею.
Інших серцем оплакує,
Але Богобі дякує
За свою рідну сім'ю.
Він йде на каторгу,
Не бути в боргу Перед Україною,
Перед сім'єю.
Йде, з усіма прошається,
З долею зустрічається.
З долею важкою,
Але точно не з легкою.
Не один на фронт іде,
Сум за собою веде.
І знає, що загине,
І знає, що не прийде.
Загине, його забудуть,
Не знайдуть серед усіх.
До нього не прийдуть
І забудуть його сміх.
Бориться він на фронт,
Серце його болить.
'Та він хоче жить на світі'-
Душа його кричить.
А там гранати летять,
Падають мертві солдати.
І наш солдат падає.
Наш герой поліг, помер.
Не прийшов він до тями,
Не привітався з дітьми,
А навіки загинув,
Заблукав у пітьмі.